Спільно із Kyiv-Mohyla Business School [kmbs] розповідаємо про 83-й Конгрес Міжнародного ПЕН-клубу у Львові, дізнаємося про гостей однієї із найпотужніших літературних подій світу, спілкуємося з учасниками та організаторами та ділимося найцікавішим із публічних дискусій.
Що таке ПЕН-клуб і чому неможливо пропустити Конгрес у Львові?
ПЕН-клуб є міжнародною неурядовою організацією, яка об'єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів. Його назва утворена від англійського слова «pen» – ручка, що є водночас абревіатурою слів Poets, Playwrights, Essayists and Novelists – «поети, драматурги, есеїсти, романісти».

Історія організації почалася у 1921 році у Лондоні, який заснували Джон Голсуорсі і Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першими членами ПЕН-клубу стали письменники Джозеф Конрад, Бернард Шоу та Герберт Уеллс. Президентами ПЕН-клубу були Моравіа Альберто, Гайнріх Бьолль, Міллер Артур, Маріо Варгас Льйоса, Їржі Груша. Теперішнім президентом є Дженіфер Клемент.

Сьогодні Міжнародний ПЕН-клуб – це 144 автономних національних ПЕН-центрів у 101 країні, до якого входять журналісти, історики, видавці, загалом понад 25 000 членів із усього світу. З часу заснування організації щорічно у різних містах світу проходять Конгреси ПЕН-клубів.

Президентами Українського ПЕН-центру були поет Микола Вінграновський, правозахисник і публіцист Євген Сверстюк, філософ і релігієзнавець Мирослав Маринович. Нині організацію очолює публіцист, письменник і науковець Микола Рябчук.

Цього року 83-й Конгрес Міжнародного ПЕН-клубу відбудеться у Львові, це одна з наймасштабніших подій у світі, українське місто центром літературних та інтелектуальних дискусій. Мови Конгресу: англійська, французька, іспанська, українська.
Про що говорили на Конгресі?
Цього року темою події було «Обстоювання правди в часи пропаганди». Вона об'єднала понад 200 лідерів думок, видатних письменників, поетів, перекладачів, журналістів, істориків, публіцистів та редакторів, які говоритимуть не лише про літературу, а й свободу слова.

Важливою складовою Конгресу стало питання долучення Львова до міжнародної мережі ICORN, що захищає письменників, поетів, художників, музикантів, правозахисників, видавців, що перебувають у стані ризику, відстоюючи свободу слова, захищаючи демократичні цінності та сприяючи розвитку міжнародної солідарності.
Програма конгресу
1
Відкрита
Публічна літературна програма для всіх охочих
2
Дипломатична
Доступ до неї мають лише офіційні делегати ПЕН-центрів
Відкриті події під час Конгресу ПЕН у Львові
Події публічної програми відбувалися щодня протягом 17-23 вересня. Серед них – панельні дискусії, літературні читання, презентації і зустрічі. Якщо вам не вдалося відвідати їх усі, то ми підготували конспекти з найцікавіших подій
18 вересня
18 вересня
Лекція Філіпа Сендса «Східно-Західна вулиця: особисті історії. Про життя і про право»
19 вересня
19 вересня
Публічна дискусія: «Understanding Ukraine, understanding Europe: меседж України на книжковому Франкфурті»
Публічні дискусії «Суперсили в цетрі уваги»
Титульними для 83 Міжнародного Конгресу ПЕН у Львові стали такі проблеми: істини та слів, історії та пам'яті, прав жінок та рівності, кіберпровокацій, фейкових новин та загрози свободи слова у всьому світі. Про це говорили на публічних дискусіях про три суперсили: «Американський рахунок – загрози свободі слова в Америці Дональда Трампа», «Китайський сором – як поет викрив дух партії», «Путінські владні забави – занепад свободи висловлювання в Росії» та на інших заходах Конгресу.
20 вересня
20 вересня
Вечір літмайданчиків
польський, білоруський, єврейський, французький
21 вересня
21 вересня
Лекція Дейвіда Патрікаракоса «Факт, фікція і політика у добу пост-правди»
Команда організаторів
Микола Рябчук
програмний директор
83 Міжнародного Конгресу ПЕН у Львові, Президент Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу:

«Ми весь час бідкаємося, що українська література не присутня у світі та наївно тішимо себе думкою, що переклавши Шевченка всі відразу зомліють. А взагалі класика цікава лише, коли є сучасна література, тобто промоцію треба починати із сучасної літератури. В цьому контексті Конгрес ПЕН виконує дуже цікаву роль, адже він зацікавлює: а що ж це за країна, а що вони пишуть, яка їхня культура? З цього і починаються контакти. Очевидно, що ця подія вибудовує вектор подальшого розвитку Українського ПЕН-центру».
Ольга Муха
кураторка, координаторка команди 83 Міжнародного Конгресу ПЕН у Львові, очільниця Офісу «Львів – місто літератури ЮНЕСКО»:

«Особисто для мене це передовсім важливо, адже робота у сфері культури – вона така: або віриш і вкладаєшся цілковито, або ні. Та цей прецедент – це реальний шанс для України, адже нам є, що показати світові. Сам захід (Конгрес ПЕН) має дуже потужний правозахисний та філософський контекст: як жити в часи пропаганди, як опановувати величезні потоки інформації, як вивіряти факти, за допомогою чого формувати світогляд. Тема конгресу є болючим питанням у всіх життєвих сферах і географічних вимірах».
Богдана Брилинська
координаторка з партнерства 83 Міжнародного Конгресу ПЕН у Львові:

«Конгрес ПЕН має величезне, перш за все, політичне значення. Варто зрозуміти, що Конгрес ПЕН не існує формально, лише для галочки, а є справді правозахисною організацією. Тому ця подія є важливою, адже Україна має інтелектуальне середовище, яке відстоює свободу слова і ідеї. У нас літератори як лідери думок, що формують позицію суспільства є лідерами нової боротьби. Правда у добу пропаганди завжди актуальна. Кожного для ми спостерігаємо, як релевантна інформація впливає на політичну ситуацію. Тому активна позиція дуже важлива».
Ольга Гончар
коордираторка PR і комунікацій 83 Міжнародного Конгрес PEN у Львові:

«Для мене це насамперед можливість як для професіонала, працювати з міжнародною командою. Це справжній професійний челлендж у літературному плані. Це означає перехід на новий етап гри, у нас є можливість показати наших потужних гравців. Тема події є дуже вчасною, бо зараз необхідно вчитися не тільки перевіряти всю інформацію, але й критичному мисленню. Сучасний інформаційний простір переважно пропагандистський, ти ніколи не знаєш, де тебе дурять. Все залишається в руках людини, і та бідна людина не знає, як з тим розібратися».
Українські учасники
У подіях 83-го Конгресу ПЕН у Львові візьмуть участь й українські письменники. Напередодні події вони розповіли нам про важливість обстоювання правди в часи пропаганди й те, як це корелює з викликами світу загалом й України зокрема.
Гульнара Бекірова
«У сьогоднішньому Міжнародному Конгресі ПЕН у Львові беруть участь представники декількох десятків країн. Кожен з яких буде говорити про своє – про наболіле і насущне. Для мене як члена Українського ПЕН-центру, що представляє Крим та кримськотатарський народ, що опинився нині в умовах окупації, – це спроба нагадати з високої трибуни про долю анексованого півострова. В день відкриття Міжнародного Конгресу ПЕН у Криму будуть судити нашого колегу, відомого кримського журналіста Миколу Семену, якого звинувачують у «загрозі територіальній цілісності Росії». Ми з тривогою чекаємо цього вироку. Одна з панелей форуму буде присвячена засудженому за абсурдним звинуваченням у тероризмі на 20 років позбавлення волі режисеру Олегу Сенцову».
Сергій Жадан
«Мені здається, що протиставлення правди та пропаганди є актуальним завжди. А за умов війни, за умов, коли суспільство фактично роздирається зовні і зсередини пропагандою та популізмом – говорити про необхідність відстоювання правди (наскільки б умовним і абстрактним не видавалося це означення) – особливо важливо. Схоже, ми знаходимось у тій ситуації, коли варто було б почати говорити відверто. Хай навіть ця відвертість багато кому буде не подобатись. Подальше підігрування зручній і популярній сьогодні «неправді» все далі й далі заводить нас у безвихідь. Письменники мають одну велику розкіш – право на відвертість, право бути собою й називати речі своїми іменами. Гріх було б цим правом не скористатись».
Олена Стяжкіна
«Україна зараз пише текст. Потужний, важливий, епічний текст, співрозмірний із «Одіссеєю», «Махабхаратою», «Нібелунгами». І цьому тексту потрібний чесний, добрий, уважний читач, а з тим і добрий переклад. Бо Україна – не центр світу, принаймні, так думається і так здається тим, хто не зовсім розуміє, яка битва сьогодні відбувається на наших теренах. Дрібний кремлівський біс як може паплюжить наш текст: краде аркуші, заливає їх кров'ю, бреше, залякує та підкуповує «перекладачів». Український текст – про свободу, про воїнів, які її обстоюють, про заручників і жертв, про правду, голос якої завжди тихий – буде прочитаний і почутий на конгресі ПЕН-клубу. Те, що нам потрібно, і те, що ми можемо дати іншим – це солідарність і сили у відстоюванні права бути».
Офіційні делегати
Львів під час конгресу відвідали понад 200 письменників, редакторів та гостей з 69 ПЕН-центрів зі всього світу на щорічному зібранні ПЕН. З деякими нам вдалося навіть поспілкуватися, інтерв'ю з учасниками події будуть опубліковані на сайті Читомо.
Дженіфер Клемент
президентка Міжнародного PEN
Карлес Торнер
виконавчий директор Міжнародного PEN
Сильвестр Кланс'є
голова французького ПЕН-клубу
Пол Остер
американський письменник, перекладач і сценарист
Адам Загаєвський
польський письменник
Філіпп Сандс
професор права, автор документальних романів
Бурхан Сонмез
турецький письменник
Мадлен Тієн
канадська письменниця
Під час 83 Конгресу ПЕН у Львові вдалося також поспілкуватися з офіційними делегатами.
Автори бліц-інтерв'ю – Влад Машкін, Євгенія Науменко, Ліза Сівєц
Учасники 83 Конгресу ПЕН у Львові
Бліц-інтерв'ю під час конгресу з представниками ПЕН-центрів із Швейцарії, Китаю, Ірану, Бангладеша
Партнер спецпроекту
Якщо хочете дізнатися більше про 83 Міжнародний Конгрес ПЕН у Львові – читайте наш архів події
Made on
Tilda